День героїв Небесної Сотні студенти та викладачі вшановували на різних заходах пам'яті подій революції Гідності. Великою ціною заплатив український народ за свою Незалежність. Молитва і свічки пам'яті за убієнних на Київському майдані нескореного українського народу підтверджують незламність держави Україна. Одне з дійств відбувалось біля однойменного пам`ятника.
У нас в коледжі працює його автор, Заслужений художник України, волонтер Микола Шевчук.
Ми розпитали у нього про історію створення скульптури. «Я був на Майдані з першого дня виходу студентів до Стелли Незалежності, після відкриття нашої виставки в КиєвоМогилянці, до дня Свободи, який відмінив Янукович... Далі - постійна участь в протестних виставках на Майдані. І коли мер Сергій запропонував створити цей пам`ятник, я знав, що повинен це зробити, заради пам`яті про всіх загиблих на Майдані. Роботу потрібно було виконати у термінові строки, за місяць, до 23 травня, Дня Героїв. На другий день представив свої пропозиції, вислухав пропозиції майданівців, священослужителів, і - до роботи. 360 годин праці за місяць, мінімум по 12 годин в день, болгарки, молотки, долота. Під кінець ходив, заточуючись, пускалась носом кров. Два рази рвало пили на болгарках без захисту, (знімав захист, бо він обмежує маневреність в роботі). Осколки раз біля вуха, раз біля ніг. В груди і по руках дістав осколками від шліфувальної шашки, яка в передостанній день роботи, при шліфуванні кам’яної шини розлетілась на дрібні шматки.....Не знаю яка сила тримала на ногах. Хлопці з комбінату комунальних і з МРЕО підходили, просили, щоб перепочив, бо не витримаю. Обідав на ходу, три-чотири хвилини, чай з термоса, канапка. Шкода було часу... Після відкриття - три доби відсипався, приходив до тями.... Почувався винним перед загиблими, бо не був у день розстрілу поруч з побратимами. За тиждень до цього терміново виїжджав у наш український Крим, з якого, після анексії евакуйовував групу молодих художників, випускників нашого коледжу. Бог вирішив для чогось ще мене потримати на світі. Тому тепер стараюсь Його не підводити в тих планах. Вже понад 50 діб був на фронті, і по нулі, і по передовій....., хоч сам цивільний. Тому не маю спокою, і видно, що не матиму, допоки ми не наведемо лад в Державі, й допоки ще живий. Бо знаю, що завжди ще матиму чим гризтись. Планів - у три грубих зошити не влазять. Хоча б частину з них ще втілити в життя. Декілька слів ще скажу про ідею пам`ятника. В ньому враховано побажання майданівців і священників. У зображенні фігур: покоління старших людей і молоді. Велика повага майданівців до медиків, тому одна з фігур - лікар у касці з хрестом. На фігурах - кульові отвори від пострілів в ГОЛОВУ, ШИЮ І СЕРЦЕ. Як казала Оля Богомолець на Майдані, - так стріляли спеціально, щоб не дати шансу на виживання, не в ноги, не в плече чи руку... По боках пам`ятника - щити. Один - княжий, з хрестом і образом Архистратига Михаїла, покровителя Києва, який скульптурно знаходиться в комплексі Майдану на Лядських воротах. Інший щит- фанерний, майданівський. На ньому рядки вірша Шевченка "Борітеся - поборете. Вам Бог помагає....", який читав на барикаді Сергій Нігоян. По фігурах читаються слова-символи - цінності, які відстоював Майдан: честь, гідність, справедивість, надія, воля , майбутнє.....Позаду композиції - крило лелеки з написом у пір’їнах «Герої не вмирають". В крилі теж отвори від куль. Їх на пам’ятнику 7, як символ семи загиблих майданівців з Тернопільщини. Над фігурами здіймаються в небо голуби, як символи душ Героїв Небесної сотні. Кубічна база пам’ятника містить на собі напис "СЛАВА УКРАЇНІ - ГЕРОЯМ СЛАВА !!!". Нижня плита основи з написом "ГЕРОЯМ МАЙДАНУ 2014". Місце, облаштоване під лампадки та квіти, у вигляді міні-барикад з Майданівської, обсмаленої шинами та залитої кров’ю жертв Майдану бруківки з вулиці Інституцької. Її привезли у мішках з Києва наші учасники Майдану Гідності. Шина ліворуч бруківки - з каменю. Весь монумент сягає 4,5 метри у висоту. Виконаний з місцевого теребовлянського каменю пісковику.»
Пам’ятаймо назавжди той неоціненний подвиг Героїв Небесної Сотні.
|