День української писемності та мови – це свято її розвитку як державної, підвищення, соціального престижу та популяризації у суспільстві, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
Хоча українська мова і має державний статус, проте варто докладати зусиль, аби вона не тільки зберігалася, але й розвивалася. Має бути виважена і послідовна політика держави щодо мови як чинника ідентичності та елемента державності. Нею варто розмовляти, писати, навчатися, співати, освідчуватися у коханні, послуговуватися будь-де у побуті, адже це наша материнська мова. Лише ми – українці, справжні її носії, здатні пізнавати і оберігати свій національний скарб як частину свого майбутнього.
Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Протягом століть терпіла, але мужньо витримала наругу царських циркулярів та указів. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала вона в піснях і думах, казках та переказах, виточувалася у прислів’ях.
Варто зазначити, що незважаючи на суттєві утиски і заборони у різні часи, українське слово завжди залишалося наболілим серед письменників та поетів, філософів, громадських діячів, істориків та народу.
«Слова росли із ґрунту, мов жита.
Дрібним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова»
Ліна Костенко
«Слово – то мудрості промінь,
слово – то думка людська»
Леся Українка
«Мова – це не просто засіб спілкування, а щось
більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного
життя народу, його історична пам'ять.
Олександр Олесь
«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова,
та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя, розум, досвід, почування»
Панас Мирний
Мова, як людина, вона – особистість, яка має свій характер, обличчя, темперамент, мораль, честь і гідність, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Довгі роки тривали дискусії про час виникнення української писемності, історії та культури. Давньою українською мовою написані конфесійні твори Київської Русі («Остромирове Євангеліє», «Слово о Законі і Благодаті»), козацькі документи та хроніки. Вона засвідчена у «Руській правді», Галицько-Волинському літописі і мала безперервний розвиток аж до наших днів.
Це не єдині цікаві факти про мову, які вивчаються та ретельно досліджуються мовознавцями.
У День української писемності та мови на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано у 2000 році. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не лише з’ясувати чи добре вони знають рідну мову, а й продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Це Всесвітній флешмоб, коли по всій планеті українці одночасно гуртуються навколо рідного слова.
Диктант національної єдності стає добрим початком для різних мовних регіональних конкурсів та олімпіад.
Вже стало традицією брати участь у написанні Всеукраїнського диктанту єдності у Теребовлянському фаховому коледжі культури і мистецтв.
У бібліотеці закладу була представлена книжкова виставка до Дня української писемності та мови.
Викладачі та студенти взяли участь у інтерв’ю «Українська мова – мова національного єднання».
Рідне слово надто багато важить у людському житті. Це - найтонше доторкання до серця, яке вмить змінює настрій, робить щасливим і радісним. Використовуймо його як мудре знаряддя у вихованні наших дітей, оживляймо в їхніх серцях любов та гордість за нашу красиву й багату культуру та мову.
Статтю підготували Солтисік І. В., Валевська С. В.
