Пам’ять
Жив — як танцював…
Сьогодні княжа Теребовля проводжає в останню дорогу Ігоря Николишина — відомого хореографа, заслуженого працівника культури України, голову циклової комісії народної хореографії Теребовлянського вищого училища культури, художнього керівника ансамблю народного танцю «Любисток»… Біль цієї втрати розділяє з нами вся танцювальна Україна, адже Ігор Олексійович жив народним танцем, дихав ним, горів. І… згорів у 55 літ. Не дарма прирівнював працю танцюриста за виснажливістю до шахтарської.
Ігор Николишин жив — як танцював: з ентузіазмом, високо піднятою головою, посмішкою, щиро, натхненно, не стримуючи польоту фантазії. Щорепетиції, щозаняття, щоконцерту віддавав студентам і танцю всього себе.
Він, випускник нашого училища, із 1986 року плекав тут хореографів. Багато з його випускників працюють у відомих танцювальних колективах в Україні та за кордоном. Виплекав ансамбль «Любисток», який щедро віддячував йому перемогами у всеукраїнських та міжнародних мистецьких конкурсах. Із 2009 по 2013 роки наш Ігор Николишин був художнім керівником ансамблю танцю «Надзбручанка» Тернопільської обласної філармонії, що отримав за його керування звання академічного.
«Танець дає мені жити, але не дозволяє спати», — сказав свого часу в одному з інтерв’ю Ігор Олексійович. Чому ж танець не втримав його в земному житті? Чому так рано звучать для нього ці останні бурхливі оплески? Як же без Ігоря Олексійовича танцюватиме тепер його «Любисток»?
Висловлюємо співчуття матері, дружині, синам, усій родині покійного. Молимося, аби Господь прихистив його душу в Царстві Небесному. Там, де праведники спочивають.
Із сумом та заупокійною молитвою — викладачі та студенти Теребовлянського вищого училища культури.
Прощання відбудеться 25 жовтня о 12.00
|
